завчений — Орфографічний словник української мови

завчений — рідше заучений, -а, -е. 1》 Звичний, засвоєний. || у знач. ім. завчене, -ного, с. Про звичне, вивчене, засвоєне. 2》 Удаваний, нещирий. Великий тлумачний словник сучасної мови
завчений — УДА́ВАНИЙ (ВДА́ВАНИЙ) (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось, чогось тощо — такий, якого не відчувають, не мають і т. ін. Словник синонімів української мови
завчений — ЗА́ВЧЕНИЙ, рідше ЗАУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Звичний, засвоєний. Лакей виконував усе з винятковою вправністю. Його автоматичні, завчені рухи нагадували Сахно рухи заводної ляльки (Смолич, І, 1958, 67); До того дійшло, що, роблячи операції в лікарні... Словник української мови в 11 томах