загально —
Присл. до загальний 1), 3), 5), 7).
Великий тлумачний словник сучасної мови
загально —
ЗАГА́ЛЬНО. Присл. до зага́льний 1, 3, 5, 7. Знане також те загально, Що він [князь] і його підвладні, Дивним-дивом мали зроду Голови тупі на диво (Фр., XIII, 1954, 12); Знову говорили дуже загально на ту саму тему — про дітей (Головко, II, 1957, 249).
Словник української мови в 11 томах