загнибіда

загни́біда

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

фам.

Значення в інших словниках

1. загнибіда — див. скупий  Словник синонімів Вусика
2. загнибіда — -и, ч. і ж., фам. Те саме, що скнара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загнибіда — СКНА́РА (надміру скупа, жадібна людина), СКУПИ́Й, СКУПА́Р рідше, СКУПІ́Й рідше, СКУПЕРДЯ́ГА підсил. розм., СКУПЕРДЯ́Й підсил. розм., СКУПЕРДЯ́ підсил. розм., СКУПЕ́НДРА (СКУПИ́НДРА) підсил. розм., СКУПЕНДРЯ́ГА (СКУПИНДРЯ́ГА) підсил. розм.  Словник синонімів української мови
4. загнибіда — ЗАГНИ́БІДА, и, ч. і ж., фам. Те саме, що скнара. Хлопцям ти [золото] втіху даєш, а на старості Скільки загнибід розплодиш та скнарості! (Граб., І, 1959, 609); — Він, дядько, нівроку загнибіда-скупенький у мене (Стельмах, Правда.., 1961, 296).  Словник української мови в 11 томах
5. загнибіда — Загнибіда, -ди об. Скупецъ. Все мене скупою зве: ти вже, каже, така загнибіда! Зміев. у.  Словник української мови Грінченка