загублювати —
Губити, втрачати, випускати з рук; (з очей) кн. випускати з поля зору; дк. ЗАГУБИТИ г. загирити; (справу) занедбати, зіпсувати, занапастити, провалити, с. знищити.
Словник синонімів Караванського
загублювати —
-юю, -юєш, недок., розм., рідко, загубити, -гублю, -губиш; мн. загублять; док., перех. 1》 Через неуважність втрачати що-небудь, забуваючи, залишаючи десь; прот. знаходити. || Ненароком упускати, випускати з рук що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
загублювати —
ЗАГУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм., рідко, ЗАГУБИ́ТИ, гублю́, гу́биш; мн. загу́блять; док., перех. 1. Через неуважність втрачати що-небудь, забуваючи, залишаючи десь; протилежне знаходити.
Словник української мови в 11 томах