Орфографічний словник української мови

задерти

заде́рти 1

дієслово доконаного виду

підняти вгору; зробити задирку

заде́рти 2

дієслово доконаного виду

загризти

заде́рти 3

дієслово доконаного виду

заспівати голосно

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. задерти — [задертие] -деиру, -деиреш, -деиреимо, -деиреите; нак. -деири, -деир'іт'  Орфоепічний словник української мови
  2. задерти — I див. задирати I. II див. задирати II. III див. задирати IV.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задерти — гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!..  Фразеологічний словник української мови
  4. задерти — Заде́рти, див. задира́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. задерти — ЗАДЕ́РТИ¹ див. задира́ти¹. ЗАДЕ́РТИ² див. задира́ти². ЗАДЕ́РТИ³ див. задира́ти⁴.  Словник української мови в 11 томах
  6. задерти — Заде́рти см. задирати.  Словник української мови Грінченка