задерти —
заде́рти 1 дієслово доконаного виду підняти вгору; зробити задирку заде́рти 2 дієслово доконаного виду загризти заде́рти 3 дієслово доконаного виду заспівати голосно розм.
Орфографічний словник української мови
задерти —
[задертие] -деиру, -деиреш, -деиреимо, -деиреите; нак. -деири, -деир'іт'
Орфоепічний словник української мови
задерти —
I див. задирати I. II див. задирати II. III див. задирати IV.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задерти —
гну́ти (де́рти, задира́ти і т. ін.) / загну́ти (заде́рти) ки́рпу (но́са, ніс) перед ким і без додатка. Гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися. Ще й кирпу гне... мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужду годувала!..
Фразеологічний словник української мови
задерти —
Заде́рти, див. задира́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
задерти —
Заде́рти см. задирати.
Словник української мови Грінченка