задерніння
ЗАДЕРНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. задернува́ти і задерно́вувати.
Для швидкого задерніння крутих схилів і залісення їх біля вимоїн насаджують прияружні лісові смуги (Колг. енц., І, 1956, 387);
Грунт у саду утримували під природним задернінням з обробітком великих пристовбурних кругів (Колг. Укр., 4, 1959, 40).
Словник української мови (СУМ-11)