Словник української мови в 11 томах

задерніння

ЗАДЕРНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. задернува́ти і задерно́вувати.

Для швидкого задерніння крутих схилів і залісення їх біля вимоїн насаджують прияружні лісові смуги (Колг. енц., І, 1956, 387);

Грунт у саду утримували під природним задернінням з обробітком великих пристовбурних кругів (Колг. Укр., 4, 1959, 40).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. задерніння — задерні́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. задерніння — -я, с. Дія і стан за знач. задернувати і задерновувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови