Орфографічний словник української мови

задимати

задима́ти 1

дієслово недоконаного виду

задима́ти 2

дієслово недоконаного виду

гасити вогонь, світло, дуючи на них

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. задимати — див. задувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. задимати — зади́мати зайти, дійти (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. задимати — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
  4. задимати — ЗАДИМА́ТИ див. задува́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
  5. задимати — Задима́ти, -ма́ю, -єш гл. Задувать, тушить. Каганець горить добре і його ніщо не задими. Дещо, 52. см. задувати.  Словник української мови Грінченка