задимати —
задима́ти 1 дієслово недоконаного виду задима́ти 2 дієслово недоконаного виду гасити вогонь, світло, дуючи на них
Орфографічний словник української мови
задимати —
див. задувати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задимати —
ЗАДИМА́ТИ див. задува́ти¹.
Словник української мови в 11 томах
задимати —
Задима́ти, -ма́ю, -єш гл. Задувать, тушить. Каганець горить добре і його ніщо не задими. Дещо, 52. см. задувати.
Словник української мови Грінченка