Орфографічний словник української мови

задира

зади́ра

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. задира — -и, ч. і ж. Те саме, що задирака.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. задира — ЗАБІЯ́КА (той, хто заводить, починає бійку, любить битися), ЗАДИРА́КА, ЗАДИ́РА, ЗАДЕРИ́КА розм., ЗАДЕРІ́Й розм., ЗАВОДІ́Й розм., ЗАВОДІЯ́КА розм., ЗАЧЕ́ПА розм., ЗАДЬО́РА рідко; ПІ́ВЕНЬ розм., ПІ́ВНИК розм. (про хлопця, хлопчика).  Словник синонімів української мови
  3. задира — ЗАДИ́РА, и, ч. і ж. Те саме, що задира́ка. Мишко і Стьопа були найбільшими задирами в першому класі (Донч., VI, 1957, 427).  Словник української мови в 11 томах