задовго —
присл. 1》 до чого. За багато часу перед здійсненням чого-небудь, до настання чогось. 2》 розм. Протягом тривалішого часу, ніж звичайно, або дуже довго.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задовго —
Задо́вго, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
задовго —
ЗАДО́ВГО, присл. 1. до чого. За багато часу перед здійсненням чого-небудь, до настання чогось. Самієв ще задовго до війни знав Чернишевого батька (Гончар, III, 1959, 19). 2. розм. Протягом тривалішого часу, ніж звичайно, або дуже довго.
Словник української мови в 11 томах