задовго

задо́вго

присл.

1》 до чого. За багато часу перед здійсненням чого-небудь, до настання чогось.

2》 розм. Протягом тривалішого часу, ніж звичайно, або дуже довго.

Значення в інших словниках

1. задовго — задо́вго прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. задовго — див. довго  Словник синонімів Вусика
3. задовго — Задо́вго, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. задовго — ЗАДО́ВГО, присл. 1. до чого. За багато часу перед здійсненням чого-небудь, до настання чогось. Самієв ще задовго до війни знав Чернишевого батька (Гончар, III, 1959, 19). 2. розм. Протягом тривалішого часу, ніж звичайно, або дуже довго.  Словник української мови в 11 томах