Орфографічний словник української мови

задріботіти

задріботі́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. задріботіти — -очу, -отиш і задріботати, -очу, -очеш, док., розм. 1》 неперех.Піти, побігти дрібними кроками. || безос. || Затанцювати, часто перебираючи та пристукуючи ногами. || перех., рідко. Почати виконувати якийсь танок, часто перебираючи ногами. 2》 неперех.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. задріботіти — Задріботі́ти, -бочу́, -боти́ш, -ботя́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. задріботіти — ЗАДРІБОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАДРІБОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., розм. 1. неперех. Піти, побігти дрібними кроками. Зоя здригнулася. З білого мороку вийшов низенький на зріст чоловік і обережно задріботів до неї (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 204)...  Словник української мови в 11 томах
  4. задріботіти — Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака. Левиц. І. 16.  Словник української мови Грінченка