Значення в інших словниках
-
задумливий —
[задумлиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
задумливий —
-а, -е. Який перебуває в задумі, схильний до задуми. || Який виражає задуму, задумливість. Задумлива усмішка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
задумливий —
ЗАДУ́МЛИВИЙ (який перебуває в задумі, схильний до задуми), ЗАДУ́МАНИЙ, ЗАМИ́СЛЕНИЙ, ЗАГА́ДАНИЙ розм., ДУ́МНИЙ розм., ДУМЛИ́ВИЙ рідко, РОЗМИ́СЛЕНИЙ рідко. Дівчинка зробилася тиха й задумлива, всю її істоту наче оповивав небачений серпанок смутку (О.
Словник синонімів української мови
-
задумливий —
ЗАДУ́МЛИВИЙ, а, е. Який перебуває в задумі, схильний до задуми. Чудний якийсь був він, розказують — мовчазний, задумливий (Тесл., Вибр., 1950, 145); Межею йшла жінка задумлива й діловита (Ю. Янов., V, 1959, 142); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
-
задумливий —
Задумливий, -а, -е Задумчивый. Левиц. І. Правда, 1868. 461.
Словник української мови Грінченка