задумливо —
Присл. до задумливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
задумливо —
ЗАДУ́МЛИВО. Присл. до заду́мливий. Човен повільно плив за водою. Івась поклав весло, задумливо дивився на ліс (Збан., Старший брат, 1952, 17); Настя мовчала, задумливо гризучи травинку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 68); *Образно.
Словник української мови в 11 томах