Орфографічний словник української мови

зазіхання

зазіха́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зазіхання — -я, с. Дія за знач. зазіхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зазіхання — Зазіха́ння, -ння; -ха́ння, -ха́нь і -ха́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. зазіхання — ЗАЗІХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зазіха́ти. Загартовані в боротьбі, опиралися вони [степовики] панським зазіханням (Тулуб, Людолови, І, 1957, 273).  Словник української мови в 11 томах
  4. зазіхання — Зазіха́ння, -ня с. Жадничаніе, зависть. Чуб. І. 253.  Словник української мови Грінченка