зазіхання

ЗАЗІХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зазіха́ти.

Загартовані в боротьбі, опиралися вони [степовики] панським зазіханням (Тулуб, Людолови, І, 1957, 273).

Значення в інших словниках

1. зазіхання — зазіха́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зазіхання — -я, с. Дія за знач. зазіхати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зазіхання — Зазіха́ння, -ння; -ха́ння, -ха́нь і -ха́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. зазіхання — Зазіха́ння, -ня с. Жадничаніе, зависть. Чуб. І. 253.  Словник української мови Грінченка