1. Словник української мови в 11 томах

зазіхання

ЗАЗІХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зазіха́ти.

Загартовані в боротьбі, опиралися вони [степовики] панським зазіханням (Тулуб, Людолови, І, 1957, 273).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазіхання — зазіха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. зазіхання — -я, с. Дія за знач. зазіхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зазіхання — Зазіха́ння, -ння; -ха́ння, -ха́нь і -ха́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. зазіхання — Зазіха́ння, -ня с. Жадничаніе, зависть. Чуб. І. 253. Словник української мови Грінченка