зазіхання
Зазіха́ння, -ння; -ха́ння, -ха́нь і -ха́ннів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зазіхання — зазіха́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зазіхання — -я, с. Дія за знач. зазіхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зазіхання — ЗАЗІХА́ННЯ, я, с. Дія за знач. зазіха́ти. Загартовані в боротьбі, опиралися вони [степовики] панським зазіханням (Тулуб, Людолови, І, 1957, 273). Словник української мови в 11 томах
- зазіхання — Зазіха́ння, -ня с. Жадничаніе, зависть. Чуб. І. 253. Словник української мови Грінченка