Орфографічний словник української мови

закабалити

закабали́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. закабалити — див. закабаляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закабалити — ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док.  Словник синонімів української мови
  3. закабалити — ЗАКАБАЛИ́ТИ див. закабаля́ти.  Словник української мови в 11 томах