Словник української мови в 11 томах

закабалити

ЗАКАБАЛИ́ТИ див. закабаля́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. закабалити — закабали́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. закабалити — див. закабаляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закабалити — ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док.  Словник синонімів української мови