Орфографічний словник української мови

закипілий

закипі́лий 1

дієприкметник

від: закипі́ти

закипі́лий 2

прикметник

загуслий

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. закипілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до закипіти. 2》 у знач. прикм. Який перетворився у згусток; загуслий (про кров).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закипілий — Закипі́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. закипілий — ЗАКИПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до закипі́ти. 2. у знач. прикм. Який перетворився у згусток; загуслий (про кров). Кілька глибоких подряпин шаблею на лиці і на руках уже струпилися закипілою кров’ю (Ле, Наливайко, 1957, 309).  Словник української мови в 11 томах
  4. закипілий — Закипілий, -а, -е 1) Закипѣвшій. 2) — кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий. Хата. XXI.  Словник української мови Грінченка