Словник української мови в 11 томах

закипілий

ЗАКИПІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до закипі́ти.

2. у знач. прикм. Який перетворився у згусток; загуслий (про кров).

Кілька глибоких подряпин шаблею на лиці і на руках уже струпилися закипілою кров’ю (Ле, Наливайко, 1957, 309).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. закипілий — закипі́лий 1 дієприкметник від: закипі́ти закипі́лий 2 прикметник загуслий  Орфографічний словник української мови
  2. закипілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до закипіти. 2》 у знач. прикм. Який перетворився у згусток; загуслий (про кров).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закипілий — Закипі́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. закипілий — Закипілий, -а, -е 1) Закипѣвшій. 2) — кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий. Хата. XXI.  Словник української мови Грінченка