закипаючий
ЗАКИПА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до закипа́ти.
Дівочий сміх спінився, мов закипаюче молоко (Вол., Місячне срібло, 1961, 354);
Вагаючись, вони перезиралися поміж себе, а Гуменний, дивлячись на їхню нерішучість, ледве стримував у собі закипаюче роздратування (Гончар, Південь, 1951, 21).
Словник української мови (СУМ-11)