Словник української мови в 11 томах

закипаючий

ЗАКИПА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до закипа́ти.

Дівочий сміх спінився, мов закипаюче молоко (Вол., Місячне срібло, 1961, 354);

Вагаючись, вони перезиралися поміж себе, а Гуменний, дивлячись на їхню нерішучість, ледве стримував у собі закипаюче роздратування (Гончар, Південь, 1951, 21).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. закипаючий — закипа́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. закипаючий — (казан) майже закипілий, готовий закипіти; (- море) забурунілий, щораз бурхливіший; (- емоції) щораз дужчий.  Словник синонімів Караванського
  3. закипаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до закипати.  Великий тлумачний словник сучасної мови