закипаючий —
ЗАКИПА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до закипа́ти. Дівочий сміх спінився, мов закипаюче молоко (Вол., Місячне срібло, 1961, 354); Вагаючись, вони перезиралися поміж себе, а Гуменний, дивлячись на їхню нерішучість, ледве стримував у собі закипаюче роздратування (Гончар, Південь, 1951, 21).
Словник української мови в 11 томах