Значення в інших словниках
-
закордонний —
ЗАКОРДОННИЙ – ЗАРУБІЖНИЙ Закордонний. Який стосується закордону; який міститься, живе, здійснюється, виготовляється або видається за кордоном; прибулий, привезений із-за кордону; пов’язаний з виїздом за кордон тощо: міністерство закордонних справ...
Літературне слововживання
-
закордонний —
[закордон:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови
-
закордонний —
-а, -е. Стос. до закордону. || Який міститься, живе, здійснюється, видається або виготовляється за кордоном. || Прибулий або привезений з інших країн. Закордонний паспорт — документ, що засвідчує право виїзду кого-небудь за межі Батьківщини, за кордон.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
закордонний —
ЗАКОРДО́ННИЙ (який міститься, живе, здійснюється і т. ін. за кордоном), ЗАРУБІ́ЖНИЙ, ІНОЗЕ́МНИЙ, ЧУЖОЗЕ́МНИЙ, ЗАГРАНИ́ЧНИЙ розм., ЗАМО́РСЬКИЙ заст., розм. На службу до закордонних міст при дворах та посольствах завше кликали українців (І.
Словник синонімів української мови
-
закордонний —
Закордо́нний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
закордонний —
ЗАКОРДО́ННИЙ, а, е. Стос. до закордону. Комісар закордонних справ стояв на березі й дивився в синю морську далечінь.. Його оточувала купка людей — представники уряду, міста, військові і журналісти (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах
-
закордонний —
Закордонний, -а, -е Заграничный.
Словник української мови Грінченка