закордонець —
ЗАКОРДО́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Той, хто живе за кордоном. Хор приспівував весь час ріжні стрілецькі та козацькі пісні, котрим [до котрих] закордонці прислухувалися з признанням і очевидною насолодою (з мемуарної літ.).
Словник української мови у 20 томах