закордонець

ЗАКОРДО́НЕЦЬ, нця, ч., розм.

Той, хто живе за кордоном.

Хор приспівував весь час ріжні стрілецькі та козацькі пісні, котрим [до котрих] закордонці прислухувалися з признанням і очевидною насолодою (з мемуарної літ.).

Значення в інших словниках

1. закордонець — закордо́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. закордонець — Закордо́нець, -до́нця; -до́нці, -до́нців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. закордонець — Закордо́нець, -нця м. Заграничный житель.  Словник української мови Грінченка