закордонець
ЗАКОРДО́НЕЦЬ, нця, ч., розм.
Той, хто живе за кордоном.
Хор приспівував весь час ріжні стрілецькі та козацькі пісні, котрим [до котрих] закордонці прислухувалися з признанням і очевидною насолодою (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закордонець — закордо́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- закордонець — Закордо́нець, -до́нця; -до́нці, -до́нців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закордонець — Закордо́нець, -нця м. Заграничный житель. Словник української мови Грінченка