закордонець

ЗАКОРДО́НЕЦЬ, нця, ч., розм.

Той, хто живе за кордоном.

Хор приспівував весь час ріжні стрілецькі та козацькі пісні, котрим [до котрих] закордонці прислухувалися з признанням і очевидною насолодою (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закордонець — закордо́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. закордонець — Закордо́нець, -до́нця; -до́нці, -до́нців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. закордонець — Закордо́нець, -нця м. Заграничный житель. Словник української мови Грінченка