1. Словник української мови у 20 томах

закордонник

ЗАКОРДО́ННИК, а, ч., розм.

Те саме, що закордо́нець.

Нехай перевізник – закордонник, але ж люди у нього працюють наші і возить він наших людей (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закордонник — закордо́нник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. закордонник — закордо́нник емігрант (ст): Від перших днів, коли ти прибув до мене, я мав тебе за одного із наших “закордонників”. Але не моє було діло розпитувати тебе, за чим і пощо ти приїхав (Загачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. закордонник — Закордо́нник, -ка; -нники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. закордонник — Закордо́нник, -ка м. = закордонець. Словник української мови Грінченка