закоротко —
розм. Присл. до закороткий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закоротко —
ЗАКО́РОТКО, розм. Присл. до закоро́ткий, — Тату, — докинув [Михайло], у поминаючи, — уважайте, аби Сава не прив’язував на ніч волів закоротко (Коб., II, 1956, 102).
Словник української мови в 11 томах