закручувати —
-ую, -уєш, недок., закрутити, -учу, -утиш, док. 1》 перех. Обертати, рухати що-небудь по колу. || Надавати чому-небудь вихрового руху. 2》 перех. Загвинчуючи, укріпляти в чомусь, закривати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закручувати —
підкру́чувати (закру́чувати, підгви́нчувати і т. ін.) / підкрути́ти (закрути́ти, підгвинти́ти і т. ін.) га́йку (га́йки) кому. 1. Посилювати вимоги до кого-небудь, підтягувати в роботі когось, вдаючись до суворих заходів.
Фразеологічний словник української мови
закручувати —
I. ЗАВИВА́ТИ (волосся, вуса), ЗАКРУ́ЧУВАТИ, КРУТИ́ТИ, ПІДКРУ́ЧУВАТИ, ПОВИВА́ТИ розм.; КУЧЕРЯ́ВИТИ (утворюючи кучері); ПЛОЇТИ (укладаючи щипцями волосся паралельними хвилястими лініями). — Док.: зави́ти, закрути́ти, підкрути́ти, пови́ти, закучеря́вити.
Словник синонімів української мови
закручувати —
ЗАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. перех. Обертати, рухати що-небудь по колу; // Надавати чому-небудь вихрового руху. Од швидкого руху вода пінилась і крутилась у вирах, закручуючи тріски, дошки, стовбури дерев (Трубл.
Словник української мови в 11 томах
закручувати —
Закручувати, -чую, -єш сов. в. закрутити, -кручу, -тиш, гл. 1) Накручивать, закрутить, завертѣть. Козак сього не злюбив, тілько усок закрутив. Мет. 115. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Ном. № 3396. Закрутив веремія. Ном. № 3928.
Словник української мови Грінченка