Орфографічний словник української мови

закубрювати

заку́брювати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. закубрювати — -юю, -юєш, недок., закубрити, -рю, -риш, док., перех., рідко. Щільно закривати, припиняючи доступ, прохід куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закубрювати — ЗАКУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКУ́БРИТИ рю, риш, док., перех., рідко. Щільно закривати, припиняючи доступ, прохід куди-небудь. — Виходів з гаваней тільки два. А закубрюємо ми.. всі чотири гавані (Смолич, V, 1959, 474); [Лотоцька:] Він може справді таки.  Словник української мови в 11 томах