закубрювати
ЗАКУ́БРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАКУ́БРИТИ рю, риш, док., перех., рідко.
Щільно закривати, припиняючи доступ, прохід куди-небудь. — Виходів з гаваней тільки два. А закубрюємо ми.. всі чотири гавані (Смолич, V, 1959, 474);
[Лотоцька:] Він може справді таки.. заткнути вікна шинелями або прозодежею герметично закубрити… (Мик., І, 1957, 210).
Словник української мови (СУМ-11)