Орфографічний словник української мови

закучугурити

закучугу́рити

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. закучугурити — -рю, -риш, док., перех., рідко. Засипати, завалити снігом, утворивши кучугури || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закучугурити — ЗАКУЧУГУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., рідко. Засипати, завалити снігом, утворивши кучугури. // безос. Лютує зима. Валить сніг, кушпелить завірюха. По самі вікна замело, закучугурило Кримку (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48).  Словник української мови в 11 томах