закучугурити

закучугу́рити

-рю, -риш, док., перех., рідко.

Засипати, завалити снігом, утворивши кучугури

|| безос.

Значення в інших словниках

1. закучугурити — закучугу́рити дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. закучугурити — ЗАКУЧУГУ́РИТИ, рю, риш, док., перех., рідко. Засипати, завалити снігом, утворивши кучугури. // безос. Лютує зима. Валить сніг, кушпелить завірюха. По самі вікна замело, закучугурило Кримку (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 48).  Словник української мови в 11 томах