залатувати —
див. лагодити
Словник синонімів Вусика
залатувати —
-ую, -уєш, недок., залатати, -аю, -аєш, док., перех. Пришиваючи латки, лагодити білизну, одяг, взуття і т. ін. || Закривати, забивати (вилом, діру і т. ін.). || Лагодити що-небудь, забиваючи вилом, діру і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
залатувати —
лата́ти (зала́тувати) / залата́ти (полата́ти) дірки́ (ді́ри) чиї, чим, у чому і без додатка. Частково задовольняти потреби в чомусь украй необхідному. Коли то він уже позбудеться цих боргів, щоб міг працювати на себе, не на те, щоб латати дірки!.. (А.
Фразеологічний словник української мови
залатувати —
ЛА́ГОДИТИ (усуваючи пошкодження, робити придатним для користування), ЛАДНА́ТИ, ЗАЛА́ГОДЖУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ, ПРА́ВИТИ, ЛА́ДИТИ розм., НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ОПРАВЛЯ́ТИ розм. рідко, ЛАТА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
залатувати —
ЗАЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛАТА́ТИ, а́ю а́єш, док., перех. Пришиваючи латки, лагодити білизну одяг, взуття і т. ін. Знав [Демко] і своє діло коло хліба, вмів свитку залатати (Кв.-Осн., II, 1956, 480); А невістка і сорочки не залатає (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
залатувати —
Залатувати, -тую, -єш сов. в. залата́ти, -та́ю, -єш, гл. Заплатывать, заплатать, ставить, поставить заплату. Дай мені смоли обідраний бік залатати. Рудч. Ск. II. 14.
Словник української мови Грінченка