залюбленість —
ЗАЛЮ́БЛЕНІСТЬ, ності, ж., розм. Стан за знач. залю́блений 1. В буденній мові, це [почуття] зветься залюбленість, я погоджуюсь прийняти на себе цю одіозну назву, це мене особливо вдовольняє (У. Самчук); Важко сказати, чого...
Словник української мови у 20 томах