Орфографічний словник української мови

залякувати

заля́кувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. залякувати — див. лякати  Словник синонімів Вусика
  2. залякувати — Лякати, страхати, застрашувати, с. тероризувати.  Словник синонімів Караванського
  3. залякувати — -ую, -уєш, недок., залякати, -аю, -аєш, док., перех. Викликати в кого-небудь страх, переляк; робити кого-небудь боязким, лякливим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. залякувати — ЗАЛЯ́КУВАТИ (викликати в кого-небудь почуття занепокоєння, тривоги, страху, повідомляючи щось, погрожуючи чимсь), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ЛЯКА́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, ЗАСТРА́ШУВАТИ розм. — Док.: заляка́ти, застраха́ти, застраши́ти.  Словник синонімів української мови
  5. залякувати — ЗАЛЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Викликати в кого-небудь страх, переляк; робити кого-небудь боязким, лякливим. Накинувся був [барон] чомусь тільки на Андрія Горленка, залякував його всякими карами, розстрілом навіть… (Крот.  Словник української мови в 11 томах
  6. залякувати — Залякувати, -кую, -єш сов. в. заляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Запугивать, запугать. Наскакуєш, щоб дух мій залякати. К. Іов. 23.  Словник української мови Грінченка