Орфографічний словник української мови

замилювати

зами́лювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. замилювати — -юю, -юєш, недок., замилити, -милю, -милиш, док., перех.: Замилювати очі зневажл. — навмисно приховувати хиби, вади, створювати враження, що становище набагато краще, ніж є насправді.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. замилювати — зами́лювати (рідше ми́лити) / зами́лити о́чі кому і без додатка. Обдурювати кого-небудь, хитрувати, приховуючи хиби, недоліки, справжній стан речей. — Ти мені, старій, очі не замилюй,— підвищила раптом голос мадам, аж усі притихли (О. Гончар); — А то так.  Фразеологічний словник української мови
  3. замилювати — ЗАМИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАМИ́ЛИ́ТИ, ми́лю́, ми́ли́ш, док., перех.: Зами́лювати (зами́ли́ти) о́чі, зневажл. — навмисно приховувати хиби, недоліки, створювати враження, що становище набагато краще, ніж є в дійсності.  Словник української мови в 11 томах