Орфографічний словник української мови

замимрити

зами́мрити

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. замимрити — -рю, -риш, док., розм. Почати мимрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. замимрити — ЗАМИ́МРИТИ, рю, риш, док., розм. Почати мимрити. Вона.. сіла на стілець і замимрила: «матусю… матусю… вчителька… вчителька…» (Коцюб., І, 1955, 319); Замимрив [Штефан] щось і.. метнувся надвір (Галан, І, 1960, 478).  Словник української мови в 11 томах
  3. замимрити — Зами́мрити, -рю, -риш гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом. О. 1861. IV. 41.  Словник української мови Грінченка