замимрити

ЗАМИ́МРИТИ, рю, риш, док., розм. Почати мимрити.

Вона.. сіла на стілець і замимрила: «матусю… матусю… вчителька… вчителька…» (Коцюб., І, 1955, 319);

Замимрив [Штефан] щось і.. метнувся надвір (Галан, І, 1960, 478).

Значення в інших словниках

1. замимрити — зами́мрити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. замимрити — -рю, -риш, док., розм. Почати мимрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замимрити — Зами́мрити, -рю, -риш гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом. О. 1861. IV. 41.  Словник української мови Грінченка