замимрити
ЗАМИ́МРИТИ, рю, риш, док., розм. Почати мимрити.
Вона.. сіла на стілець і замимрила: «матусю… матусю… вчителька… вчителька…» (Коцюб., І, 1955, 319);
Замимрив [Штефан] щось і.. метнувся надвір (Галан, І, 1960, 478).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замимрити — зами́мрити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- замимрити — -рю, -риш, док., розм. Почати мимрити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замимрити — Зами́мрити, -рю, -риш гл. Забормотать. Замимрив тихим голосом. О. 1861. IV. 41. Словник української мови Грінченка