замковий —
I з`амковий-а, -е. Прикм. до замок. II замк`овий-а, -е. Прикм. до замок. III замков`ий-вого, ч. Один із військовослужбовців, що входять до складу обслуги артилерійської гармати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замковий —
за́мковий: ◊ За́мкова гора́ → гора
Лексикон львівський: поважно і на жарт
замковий —
ЗА́МКОВИЙ, а, е. Прикм. до за́мок. Стою, прихилившись до липи. На замковій стрімкій стіні (Л. Укр., IV, 1954, 94); На замкових валах походжала варта і з-під долоні дивилася на степ, спалений сонцем (Панч, Гомон. Україна, 1954, 93). ЗАМКОВИ́Й, а, е. Прикм.
Словник української мови в 11 томах
замковий —
Замковий, -а, -е Замковый, принадлежащій замку. Приїхали вони під замкову браму. ЗОЮР. І. 242. Замкова брама не одчинилась сіромам і голоті. Стор. МПр. 73. Пожаром обсмалив замкові мури. К. ЦН. 166.
Словник української мови Грінченка