замковий

I з`амковий-а, -е.

Прикм. до замок.

II замк`овий-а, -е.

Прикм. до замок.

III замков`ий-вого, ч.

Один із військовослужбовців, що входять до складу обслуги артилерійської гармати.

Значення в інших словниках

1. замковий — за́мковий прикметник від: за́мок замко́вий прикметник від: замо́к замкови́й іменник чоловічого роду артилерист  Орфографічний словник української мови
2. замковий — за́мковий: ◊ За́мкова гора́ → гора  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. замковий — ЗА́МКОВИЙ, а, е. Прикм. до за́мок. Стою, прихилившись до липи. На замковій стрімкій стіні (Л. Укр., IV, 1954, 94); На замкових валах походжала варта і з-під долоні дивилася на степ, спалений сонцем (Панч, Гомон. Україна, 1954, 93). ЗАМКОВИ́Й, а, е. Прикм.  Словник української мови в 11 томах
4. замковий — Замковий, -а, -е Замковый, принадлежащій замку. Приїхали вони під замкову браму. ЗОЮР. І. 242. Замкова брама не одчинилась сіромам і голоті. Стор. МПр. 73. Пожаром обсмалив замкові мури. К. ЦН. 166.  Словник української мови Грінченка