замовкати —
[замоўкатие] -айу, -айеиш
Орфоепічний словник української мови
замовкати —
-аю, -аєш, недок., замовкнути, -ну, -неш; мин. ч. замовк, -ла, -ло і замовкнув, -нула, -нуло; док. 1》 Переставати говорити, співати; припиняти розмову, спів і т. ін. || перен. Припиняти листування з ким-небудь. Замовкнути навік — умерти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замовкати —
ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
замовкати —
ЗАМОВКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАМО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. замо́вк і замо́вкнув, ла, ло; док. 1. Переставати говорити, співати; припиняти розмову, спів і т. ін. Помітивши сльози в Гафійчиних очах, вона замовкала (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах