замовкати
замовка́ти
-аю, -аєш, недок., замовкнути, -ну, -неш; мин. ч. замовк, -ла, -ло і замовкнув, -нула, -нуло; док.
1》 Переставати говорити, співати; припиняти розмову, спів і т. ін.
|| перен. Припиняти листування з ким-небудь.
Замовкнути навік — умерти.
2》 Переставати видавати які-небудь звуки.
|| Переставати стріляти (про вогнепальну зброю).
|| тільки док., перен. Перестати битися (про серце).
3》 Переставати звучати, припинятися (про мову, спів, музику і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови