Орфографічний словник української мови

замужжю

за́мужжю

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. замужжю — ОДРУ́ЖЕНА (яка має чоловіка), ЗАМІ́ЖНЯ́, ЗАМУ́ЖНЯ, ЗА́МУЖЕМ, ЗА́МІЖЖЮ (ЗА́МУЖЖЮ) розм. (ужив. у складі групи присудка). Я гадала, що Маня коли ще не одружена, то напевно готується до весілля (Ірина Вільде)...  Словник синонімів української мови
  2. замужжю — Замужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.  Словник української мови Грінченка