замужжю

Замужжю

нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.

Значення в інших словниках

1. замужжю — за́мужжю прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. замужжю — ОДРУ́ЖЕНА (яка має чоловіка), ЗАМІ́ЖНЯ́, ЗАМУ́ЖНЯ, ЗА́МУЖЕМ, ЗА́МІЖЖЮ (ЗА́МУЖЖЮ) розм. (ужив. у складі групи присудка). Я гадала, що Маня коли ще не одружена, то напевно готується до весілля (Ірина Вільде)...  Словник синонімів української мови