Орфографічний словник української мови

занаджувати

зана́джувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. занаджувати — див. кликати  Словник синонімів Вусика
  2. занаджувати — ЗАНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАНА́ДИТИ, а́джу, а́диш, док., кого, розм. Те саме, що зна́джувати. Місто безоглядно занаджує до себе молодь із сіл прилеглих районів (В.  Словник української мови у 20 томах